Проєкт ЄС “Право-Justice” провів круглий стіл щодо практичних питань юридичної відповідальності судових експертів

19 липня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів круглий стіл: “Юридична відповідальність судових експертів: ключові практичні питання”. Спікерами та учасниками заходу стали представники Міністерства юстиції України, судові експерти інституцій, підпорядкованих Міністерству юстиції України, МВС, СБУ, Міністерства охорони здоров’я, Державної прикордонної служби, та національні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», а також приватні судові експерти. У межах круглого столу присутні обговорили найбільш актуальні питання та практичні проблеми, які стосуються сфери відповідальності судових експертів, а також можливі шляхи вдосконалення законодавства та правозастосування у цій сфері.

“Від судового експерта очікують, що він буде здійснювати експертизу відповідно до сфери своєї професійної кваліфікації, надаватиме об’єктивний і зрозумілий висновок, буде звільнений від впливу третіх осіб та не матиме конфлікту інтересу – як бачимо, вимог багато. Одним зі шляхів забезпечення цих вимог є юридична відповідальність. Під час круглого столу хотілось би почути думки судових експертів про практичні проблеми, які виникають під час застосування дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності та обговорити необхідні кроки щодо законодавчого вдосконалення інституту юридичної відповідальності судових експертів”, — сказала, звертаючись з вітальним словом до учасників круглого столу, Ірина Жаронкіна, керівниця компонента з питань захисту прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Олександр Банчук, заступник міністра юстиції України під час свого виступу розповів про законодавчі напрацювання Міністерства юстиції щодо регулювання питання юридичної відповідальності експертів. Він зауважив, що для Мін’юсту важливо почути думку професійної спільноти судових експертів щодо практичних прогалин при застосуванні закону №2716, який набрав чинності з 1 січня 2023 року. Також пан Банчук розповів про головні новели законопроєкту №6284 “Про судово-експертну діяльність”, який Верховна Рада України має розглянути у першому читанні.

“Урядовий законопроєкт №6284 детально регулює дисциплінарну процедуру та передбачає створення єдиної системи дисциплінарних органів. Ми вважаємо, що єдина організаційно-правова система дисциплінарної відповідальності здатна забезпечити інтереси правосуддя, сторін провадження, у якому проводиться експертиза, і власне самих експертів”, — сказав Олександр Банчук.

Зі свого боку Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції у межах свого виступу закликав судових експертів об’єднати зусилля задля якомога швидшого ухвалення парламентарями законопроєкту №6284.

“Упродовж двох років фахівці Міністерства юстиції України із залученням основних стейкхолдерів та дотриманням усіх методичних рекомендацій щодо написання та розробки нормативно-правових актів розробляли законопроєкт №6284. Потім документ був винесений на громадське обговорення. Кожну норму законопроєкту ми можемо обґрунтувати та пояснити”, — зауважив Олександр Олійник.

Ігор Стародубов, президент Всеукраїнської громадської організації “Союз експертів України” звернув увагу на питання недопущення випадків, коли Дисциплінарна палата судових експертів перебирає на себе функції правосуддя.

“Дисциплінарну палату, яка розглядає питання притягнення судового експерта до відповідальності, доцільно перевести з площини карального органу в безпосередньо орган регулювання та підвищення якості проведення судових експертиз”, — висловив свою думку Ігор Стародубов і додав, що важливим також є збільшення представників спільноти судових експертів у Дисциплінарній палаті.

Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС “Право-Justice” порівняв досвід європейських країн щодо питання регулювання юридичної відповідальності судових експертів з українськими реаліями.

“У законодавстві більшості європейських країн набір типових порушень, які розглядаються, як підстава для юридичної відповідальності судових експертів, дуже схожі з Україною. Це зокрема, невиконання експертом доручення без поважних причин, надання помилкового висновку, корупційні правопорушення тощо. Натомість санкції, порядок та процедури притягнення до відповідальності варіюються, враховуючи юридичні традиції окремо взятих країн. За законодавством України судовий експерт може бути притягнути до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності в залежності від вчиненого ним проступку”, — розповів Олег Михалюк.

Костянтин Ковальов, радник директора Державного науково-дослідного експертного науково-криміналістичного центру МВС під час свого виступу зауважив, що питання притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності дуже актуальне і потребує ретельного обговорення і зваженого прийняття рішень.

“При формуванні підстав дисциплінарних проступків і відповідальності у новому законодавстві необхідно керуватись не лише вимогами процесуального законодавства та Закону "Про судову експертизу", але й Кодексом законів про працю. Мають бути єдині норми як для державних, так і приватних експертів”, — сказав Костянтин Ковальов.

Вікторія Алєксєйчук, заступниця завідувача Київського відділення наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса висловилась щодо необхідності на законодавчому рівні уточнити зміст дисциплінарних проступків.

“Правове регулювання дисциплінарної відповідальності судових експертів у чинному законодавстві має відповідати вимогам правової визначеності, справедливості, рівності державних та приватних експертів, враховувати гарантії незалежності судових експертів”, — підкреслила Вікторія Алєксєйчук.

Вадим Хоша, провідний науковий співробітник відділу підготовки експертних кадрів наукового центру Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. Бокаріуса виступив з доповіддю про деякі проблемні аспекти визначення підстав для відповідальності судового експерта. Зокрема, він звернув увагу, що аналіз законодавчих норм засвідчує, що перелік прав та заборон для судового експерта носять швидше не правовий, а морально-етичний характер і складно піддається формальній перевірці.

“Вимоги до професійної діяльності суб’єктів експертних послуг, незалежно від їх підпорядкованості та форми власності, потребують нормативного закріплення на рівні закону чи постанови Кабінету Міністрів України через введення до правового поля країни Кодексу професійної етики судових виконавців”, — сказав Вадим Хоша.

Озвучені під час круглого столу зауваження та пропозиції Міністерство юстиції України планує врахувати під час підготовки наступного Моніторингового звіту аналізу законодавства у сфері судово-експертної діяльності.