Відбувся Всеукраїнський круглий стіл "Оцінка збитків, завданих російською військовою агресією: успіхи, підходи та виклики"

30 квітня за ініціативи Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся Всеукраїнський круглий стіл "Оцінка збитків, завданих російською військовою агресією: успіхи, підходи та виклики". Захід було проведено з метою обговорення серед професійної спільноти та ключових стейкхолдерів наявних викликів, які мають місце в процесі оцінки збитків та підтвердження завданої шкоди. Участь у дискусії взяли: народні депутати, представники Фонду державного майна, адвокати, науковці, правники, оцінювачі.

Відкриваючи круглий стіл, Ірина Жаронкіна, керівниця компоненту "Виконання судових рішень та захист прав власності" Проєкту ЄС "Право-Justice", зауважила, що станом на 31 грудня 2023 р. згідно з результатами Швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA3), яку проводять спільно Україна, Світовий банк та Європейська комісія, загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні становила $486 млрд, що на $74 млрд більше, ніж у 2022 р.. На початок 2024 р., за підрахунками KSE, прямі збитки аграрного сектору України через війну перевищили $80 млрд.

"Внаслідок повномасштабної військової агресії РФ український бізнес продовжує зазнавати значних втрат. За результатами опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, збитки від війни кожного п’ятого підприємця становлять понад $100 000. Відтак, для отримання відшкодування насамперед необхідно провести якісну фіксацію та оцінку збитків", – наголосила Ірина Жаронкіна.

"Сьогодні Україна воює на декількох фронтах – військовому, економічному, політичному. Одним із таких фронтів є також і відновлення зруйнованого майна – житла громадян, підприємств, об’єктів соціальної сфери та інфраструктури. Держава докладає багато зусиль для того, щоб знайти справедливу формулу підрахунку збитків та їх відшкодування", – підкреслив у вітальному слові Денис Шугалій, перший заступник голови Фонду державного майна.

Він зазначив, що у жовтні 2022 року ФДМ спільно з Урядом затвердили Методику визначення шкоди та обсягу збитків. Ця методика є обов’язковою для використання під час оцінки збитків, завданих внаслідок агресії РФ, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов’язаної з оцінкою таких втрат. Крім того, її положення переважають над іншими положеннями НПА, методиками, рекомендаціями тощо, які регулюють це питання.

Докладніше про застосування методики розповіла Світлана Булгакова, директорка департаменту оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності ФДМУ. "Нещодавно ми презентували нашу методику на засіданні представників Європейської асоціації оцінювачів TEGoVA. Її взяли за основу під час розробки "Керівництва із застосування європейських стандартів оцінки в обставинах воєнного часу", – наголосила Світлана Булгакова.

В свою чергу, Ольга Шаповалова, партнерка адвокатського об’єднання Benchers, зауважила про необхідність напрацювання однорідних підходів щодо документування збитків та оцінки завданої шкоди на міжнародному рівні.

"Головне, щоб особи, які постраждали від російської агресії проти України, відчули себе захищеними і переконалися у справедливості та ефективності новоствореного механізму правового захисту, яким має стати Міжнародний реєстр збитків", – відзначила Ольга Шаповалова.

Юлія Кирпа, виконавча партнерка ЮФ AEQUO, членкиня Ради Реєстру збитків, завданих агресію РФ проти України, повідомила, що договір про створення Реєстру підписали 43 країни та ЄС. Угода передбачає, що Реєстр є першим компонентом глобального компенсаційного механізму. Наступним кроком стане створення Компенсаційної комісії, яка буде приймати рішення щодо сум, які підлягають відшкодуванню у межах кожної категорії та заяви. Після того планується створення компенсаційного фонду, який буде наповнюватись з різних джерел для подальшого відшкодування зареєстрованих збитків.

"Рада Реєстру напрацювала 44 категорії справ для реєстрації на відшкодування збитків. З квітня запущена перша категорія – реєстрація заяв для відшкодування збитків, завданих пошкодженнями нерухомого майна", – повідомила Юлія Кирпа.

Спікерка пояснила, що почали саме з цієї категорії заяв, оскільки очікується від 300 000 до 600 000 заяв у її межах, до того ж, вбачається можливість майже автоматично перенести відповідні заяви з національного реєстру збитків до міжнародного.

"З червня плануємо запустити реєстрацію заяв щодо компенсації збитків, завданих підприємствам критичної інфраструктури країни. В цілому, до кінця 2024 року хочемо відкрити для реєстрації більшу частину з усіх категорій справ", – розповіла Юлія Кирпа та додала, що концепція Реєстру побудована на жертвоцентричному підході. За її словами, поки не визначено, чи черговість реєстрації заяв впливатиме на черговість виплати. Також наразі не можна визначити, коли жертви російської агресії зможуть отримати компенсації за отримані збитки.

Під час круглого столу його учасники також заслухали позицію Руслана Кеди, члена ради Українського товариства оцінювачів, Тетяни Прилуцької, першої заступниці начальника регіонального відділення ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, Володимира Віхляєва, адвоката, голови комітету адвокатської практики та підвищення кваліфікації Ради адвокатів Запорізької області.

"Відбулась важлива дискусія, під час якої ми обмінялися думками щодо функціонування національного та міжнародного механізмів компенсації збитків, завданих повномасштабною війною. Ми побачили, що окреслюються перспективи не лише компенсації матеріальної шкоди, але й моральної, що є дуже важливо як для держави, так і громадян", – підсумувала Ірина Жаронкіна.

Відеозапис круглого столу.