Коли Україна стане частиною digital-держави?

Через п’ять років українці не будуть пред’являти водійські права дорожній поліції, а документи в паперовому вигляді і зовсім можуть втратити попит. Довідки та навіть паспорти українцям не знадобляться і в Євросоюзі. Все це може стати реальністю завдяки впровадженню системи державних електронних реєстрів, які охоплять усі сфери життя людей.

Цифрова модель держави в Україні почала створюватися ще в 2003 році. Створення електронних державних реєстрів і баз даних почалося завдяки прийняттю законодавчої бази, яка регулює використання електронних документів. А також — після появи можливості застосовувати електронну ідентифікацію та підписи. П’ять років тому електронні реєстри стали вводитися інтенсивніше, але тим не менше про державу в смартфоні досі не може йтися. Реєстри є електронними, але дані реєстру не мають істинного значення. Наприклад, це просто відсканований документ, а не внесена інформація в спеціальну електронну форму. Які ж проблеми потрібно вирішити, щоб перевести Україну в смартфон? І чи вдасться це зробити за життя нинішнього покоління?

У світі новий слоган «Дані - це нова нафта». І жодна країна, а тим більше європейська країна, просто не зможе залишитися осторонь від цього принципу. Сьогодні обсяг інформації збільшується. Простий приклад — дані виробляють навіть камери відеоспостереження, встановлені на будівлях. Природно, для використання цифрової інформації потрібні нові правила. У першу чергу це закони про захист персональних даних.

Прозорість особистих даних в різних країнах різна: наприклад, у Скандинавії будь-який громадянин може дізнатися, скільки податків заплатив сусід. А в Америці Президент Дональд Трамп вирішив, що навіть він не буде оприлюднювати сплачену ним суму податків. Хоча всі керівники держави до нього це робили.

Але в будь-якому випадку в країні повинна існувати загальна політика фіксації, використання та захисту даних.

Перш за все потрібно прийняти закон про реєстри

Певні успіхи в Україні в побудові digital-моделі є. Наприклад, реєстр нерухомості вже створений. Прийнято Закон «Про електронні довірчі послуги», який повинен підвищити культуру використання електронного цифрового підпису та забезпечити інтеграцію української системи цифрової ідентифікації в європейську.

Також створена система, що дозволяє вільно обмінюватися даними між державними установами, «Трембіта». Трембіта дозволяє центрам адміністративних послуг оперативно і якісно надавати державні послуги, забезпечуючи доступ до інформації в національних реєстрах. До речі, вона містить і комплексну систему захисту інформації. В Україні немає спеціального закону про реєстри, тому немає політики щодо даних в таких реєстрах. Реєстри роз'єднані, багато дублюють один одного, і часто суперечки доводиться вирішувати в судовому порядку. У першу чергу потрібно найближчим часом прийняти такий закон Верховній Раді.

Окреме питання побудови ефективної системи реєстрів — визначення базових даних, які характерні для реєстру. Побудова дійсно дієвого реєстру можлива тільки при створенні чіткої ієрархії, декларуванні строгих правил обміну даними, забороні дублювання.

Певні успіхи в Україні в побудові digital-моделі є. Для того, щоб цифрова модель була створена, потрібно довести до кінця присвоєння індивідуальних номерів кожному громадянину. Закон про демографічний реєстр передбачає в Україні таку ідентифікацію через формування для кожного громадянина так званого «УНЗР» (англійською «UREN»). Це унікальний номер запису в реєстрі. Такий спосіб є універсальним для уніфікації наявних даних.

Поки всі реєстри роз'єднані, а єдиний підхід до ідентифікації не використовується. Наприклад, імена в українців пишуться часто по-різному — наприклад, Юрій може передаватися латиницею і «Iurii» і «Yuriy», ще є й інші варіанти. Крім того, багато людей мають однакові імена та прізвища. Як їх розрізнити? Тільки за допомогою таких номерів, присвоєних кожному жителю держави.

Відсутність єдиних для всіх номерів провокує складнощі при звірці даних. Наприклад, електронні декларації чиновників повинні перевірятися автоматично. Але поки це неможливо. У результаті з мільйона декларацій перевіряються всього 600. Це, звичайно, дуже мало.

Процес присвоєння «УНЗР» почався з 2015 року: номера вже є у всіх, хто отримав біометричні паспорти. Сьогодні це — 14−15 мільйонів чоловік. Третина населення.

За теперішнього темпу для присвоєння номерів знадобиться 10 років. Але нинішній уряд хоче прискорити процес. Найефективніше примусити людей, наприклад, отримати новий паспорт з номером.

При присвоєнні номерів в різних країнах виникали і непередбачувані труднощі: в Грузії, наприклад, для завершення цього процесу довелося збирати священний Синод. Парафіяни думали, що номер — це число диявола. Але Синод довів зворотне, в країні організували PR-компанію, люди повірили, і цифрова модель держави була побудована. Тепер водії там не показують права дорожній поліції: у чиновників усе є в електронних базах даних.

Практика впровадження «УНЗР» в Україні теж стикається з небажанням окремих громадян мати такий номер через релігійні переконання. Сьогодні подібні випадки поодинокі, і вони не можуть істотно впливати на державний вектор, проте ці питання також повинні вирішитися. Також в Україні потрібно скоротити кількість держреєстраторів, які створюють реєстри, фіксуючи дані. П’ять років тому процедуру отримання цього статусу спростили, і їх стало занадто багато — близько 10 тисяч. Через розбіжності в реєстраціях почастішали випадки рейдерства.

Багато що зробив для модернізації держуправління уряд Володимира Гройсмана. Але і нинішній Кабмін не кинувся все ламати, і продовжує впроваджувати цифрову модель, ґрунтуючись на попередніх досягненнях.

Введення моделі цифрової держави може підняти ВВП і зменшить затори

Держава-digital економить час і ресурс, як звичайних громадян, так і бізнесу й самих чиновників. Вчені вирахували, що в Естонії один цифровий підпис економить близько 1 години часу. У середньому люди щорічно ставлять 40 цифрових підписів. А це здатне збільшити ВВП на 1%.

Електронна реєстрація бізнесу зробить країну привабливою для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. Навіть заторів стане менше: адже тисячі людей щодня в Україні перевозять документи на автомобілях. Більше того — побудова «держави в смартфоні» дозволить Україні стати частиною європейського цифрового ринку. Зараз активно ведеться його побудова. Для цього до всіх країн Європи висуваються єдині вимоги, які вони поступово виконують.

В Україні, як і в ЄС, прийняті закони про інформацію і захист персональних даних. Також для роботи цифрового ринку повинен бути вдосконалений спеціальний зв’язок, і держава повинна пильно стежити за тим, щоб дані людини використовувалися тільки за призначенням. Наприклад, якщо школа взяла інформацію для зарахування дитини в клас, дані не можуть бути використані в рекламних цілях. Те ж і з даними, які бере Міністерство внутрішніх справ, наприклад. Ще для впровадження єдиного європейського цифрового ринку потрібно гармонізувати цифрові підписи з Європейським Союзом.

Процес побудови digital-держави в Україні вже запущений, і цілком може бути завершений через 5 років. І тоді, з розвитком цих процесів і в Євросоюзі, українці зможуть подорожувати по континенту й зовсім без паперів.

Спецпроект NV спільно з Проектом ЄС «Право-Justice»