Експерти Проєкту ЄС "Право-Justice" взяли участь у комітетських слуханнях щодо виконання судових рішень
5 грудня відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики на тему: "Механізм забезпечення ефективності примусового виконання судових рішень". Участь у заході взяли народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, представники Міністерства юстиції, Державної виконавчої служби, Національного банку України, Ради бізнес-омбудсмена та Офісу Ради Європи в Україні, судді Верховного Суду, члени Асоціації приватних виконавців України, Незалежної асоціації банків України, Національної асоціації адвокатів України, а також експерти Проєкту ЄС "Право-Justice".
Відкриваючи захід, Денис Маслов, очільник Комітету Верховної Ради з питань правової політики наголосив, що комітетські слухання проводяться не часто і лише з надважливих, комплексних тем.
"Необхідність підвищення рівня виконання судових рішень закріплено у звіті Європейської комісії щодо оцінки прогресу України на шляху до ЄС. Ми проводимо комітетські слухання з метою почути про проблеми, які існують у сфері примусового виконання та можливі шляхи їхнього вирішення. Всі тези проаналізуємо та будемо брати до уваги під час напрацювання подальших законодавчих змін", - сказав Денис Маслов.
Валерій Божик, модератор зустрічі, розповів, що народні депутати спільно з стейкхолдерами напрацювали законопроєкт №5660 "Про примусове виконання", який передбачав комплексний підхід до вдосконалення системи примусового виконання рішень. Крім того, комітетом було напрацьовано законопроєкт щодо запровадження дієвого судового контролю.
"На жаль, повномасштабне вторгнення РФ призвело до вимушеної перерви щодо прийняття цього системного документа. Проте реалії показують, що законопроєкт потрібно доопрацьовувати та ухвалювати у другому читанні", - відзначив Валерій Божик.
Дмитро Лубінець, омбудсмен, у своєму виступі вказав на виявлені проблеми під час здійснення парламентського контролю за додержанням права на належне виконання судового рішення, а також запропонував шляхи їхнього подолання. Так, він запропонував, щоб на законодавчому рівні зафіксувати чіткий термін (наприклад, 1 місяць), протягом якого банківська установа має дати відповідь на постанову виконавця про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Також пан Лубінець закликав вивчити можливість введення певного мораторію на виконання судових рішень, якщо боржниками є військовослужбовці, що перебувають на "передовій" або у полоні.
Ірина Кушнір, представниця Офісу Ради Європи в Україні акцентувала увагу на тому, що питання системної невиконуваності судових рішень - найбільш масштабна проблема з точки зору реалізації Україною своїх зобов’язань перед Радою Європи у частині виконання рішень ЄСПЛ.
Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України, навів статистичні дані про ефективність роботи державних та приватних виконавців та звернув увагу народних депутатів на необхідність перегляду чинних мораторіїв у сфері примусового виконання судових рішень.
Віталій Чепурний, приватний виконавець, голова АПВУ (2019-2023 рр.), відзначив, що через незавершену реформу примусового виконання та повномасштабне вторгнення Росії, на сьогодні рівень примусового виконання рішень впав до антирекордної позначки 1,6%.
"За підсумками минулих комітетських слухань, які відбулися у жовтні 2020 року, було рекомендовано Україні перейти на повноцінну змішану систему примусового виконання рішень. Але замість реалізації цієї рекомендації ми й досі дискутуємо про доцільність зрівняння повноважень приватних та державних виконавців. Інститут приватних виконавців довів свою ефективність", — сказав Віталій Чепурний.
Як потрібно цифровізовувати виконавче провадження та удосконалювати його процедури - цим питанням присвятила свій виступ Оксана Русецька, новообрана керівниця Асоціації приватних виконавців України. Вона запропонувала запровадити повноцінний автоматизований арешт коштів. Також озвучила ідею щодо переведення діловодства приватних виконавців та органів ДВС в електронний формат, автоматизації системи перевірки майнового стану боржника.
Олексій Мовчан, народний депутат, зосередився на темі продажу майна у виконавчому провадженні та пропозиціях щодо зняття мораторію на примусовий продаж майна державних підприємств. Поділився думкою, що задля запровадження принципів прозорості, конкурентності та відкритості торгів арештованим майном необхідно розділити функції СЕТАМ та Prozorro Sales.
Про позицію Європейської Комісії щодо гармонійного розвитку систем виконавчого провадження та неплатоспроможності як передумови фінансової та економічної інтеграції України до ЄС розповіла Ірина Жаронкіна, керівниця компонента "Захист прав власності та виконання судових рішень" Проєкту ЄС "Право-Justice".
"На сьогодні Проєкт ЄС "Право-Justice" працює над низкою системних напрямків у сфері примусового виконання рішень. Серед проблем, які потребують вирішення, - відсутність систематизованих даних щодо рішень, які необхідно виконувати, та заборгованості за ними; відсутність ефективного механізму виконання рішень зобов’язального характеру; проблематика добровільного виконання судового рішення й відсутність ефективної відповідальності за невиконання судових рішень. На жаль, змушені говорити про проблеми з доброчесністю виконавців. І, звісно, одне з найважливіших питань - незавершена цифровізація виконавчого провадження", - окреслила Ірина Жаронкіна.
Ключову проблематику виконання судових рішень зобов’язального характеру, де боржником є держава, окреслив Олег Михалюк, головний національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice". Він зазначив, що команда національних та європейських експертів Проєкту ЄС "Право-Justice" підготувала Аналітичний звіт на цю тему. Він спирається на кращі порівняльні регіональні та європейські практики в сфері примусового виконання судових рішень. Зазначений звіт було презентовано в червні 2023 року.
"Беручи до уваги особливості судових рішень зобов'язального характеру, одним із інструментів забезпечення їхнього виконання може бути дієвий судовий контроль, який передбачає персональну фінансову відповідальність для керівника державної установи за невиконання судового рішення. Нинішня модель судового контролю підтвердила свою ефективність в адміністративному судочинстві, а тому доцільним буде розповсюдити даний механізм на судові рішення, які ухвалюються в господарському та цивільному судочинстві. Окрему проблему складають випадки виконання судових рішень відповідачем, за якими є колегіальні органи. У таких випадках штрафи за невиконання судового рішення мають застосовуватися персонально до окремо взятих членів колегіального органу, які в межах своїх повноважень не сприяли виконанню судового рішення", - сказав Олег Михалюк.
Про актуальність ухвалення законопроєкту №5660 "Про виконавче провадження" та його основні нововведення розповів В’ячеслав Панасюк, національний експерт Проєкту ЄС "Право-Justice".
"Цей законопроєкт повністю відповідає політичним напрямкам і цілям, які було зазначено в Меморандумі про надання макрофінансової допомоги Україні та програмі діяльності Кабміну. Наразі єдиний стримуючий фактор для його прийняття - повномасштабна війна. Але на війну на варто списувати все і чекати до її завершення. Роботу над цим законопроєктом потрібно проводити та врешті-решт ухвалювати його, передбачивши гнучкий механізм набрання чинності", - сказав В’ячеслав Панасюк.
Рекомендаціями Ради бізнес-омбудсмена щодо покращення ситуації з виконанням судових рішень поділився представник організації Андрій Бондарчук. Серед них - необхідність перегляду мораторіїв та системи санкцій за невиконання судових рішень, розширення повноважень приватних виконавців, розроблення дієвих механізмів виконання рішення на етапі досудового розслідування.
Андрій Авторгов, заступник голови АПВУ, розповідаючи про удосконалення законодавства про виконавче провадження та подальший розвиток інститутів примусового виконання рішень, підкреслив, що, обираючи рішення для удосконалення системи виконання судових рішень, варто орієнтуватись на кращі європейські практики у цій сфері.
"Зміни до законодавства у сфері виконавчого провадження мають відповідати європейським стандартам і принципам у цій сфері", - відзначив Андрій Авторгов.