Діяльність судів має бути зрозумілою суспільству – експерти Проєкту ЄС «Право-Justice»

19 квітня Проєкт ЄС «Право-Justice» провів онлайн-зустріч в межах Розмов про верховенство права на тему «Право судді на свободу висловлювань – чи є межа?». Її мета – обговорити питання, пов’язані зі свободою вираження суддями власних поглядів, а також визначити її межі.

Серед дискутантів були міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice», екскерівниця відділу комунікацій Національної судової адміністрації Литви Живілє Навіцкайте-Бабкін, суддя у відставці Ярослав Гвіздак (Польща), суддя районного суду в Еспо Марйо Наапі (Фінляндія), а також Олена Фонова, суддя-спікерка Господарського суду Луганської області, координаторка Донбаської регіональної ради з питань реформи правосуддя (РРРП).

Традиційно дискусію модерувала головна міжнародна експертка з питань судової реформи Анна Адамська-Галлант (Польща).

Реалізація суддею права на свободу думки і висловлювань, вільне вираження поглядів є необхідною умовою розвитку демократичної держави, в якій судова влада комунікує із суспільством. Однак, висловлюючи власну думку під час відправлення правосуддя і поза судом, суддя має дотримуватися Кодексу суддівської етики. Зокрема, суддя не може коментувати в мас-медіа справи, які перебувають у провадженні суду, та критикувати судові рішення, що набрали законної сили, або поведінку своїх колег, якщо такий коментар шкодить авторитету судової влади.

У країнах ЄС поширена практика, коли судді коментують і роз'яснюють мотиви своїх рішень. Застосування подібної процедури в Україні допомогло б громадянам краще розуміти специфіку роботи суддів і їхні рішення, які через необізнаність часто викликають резонанс у суспільстві.

Живілє Навіцкайте-Бабкін поділилася литовським досвідом щодо коментування судової справи самим суддею, який виніс рішення: «Хоча у судах Литви є судді-спікери, проте наразі поширюється тренд, коли судді самі пояснюють свої рішення. З цією метою ми проводимо підготовку всіх суддів задля опанування ними навичок комунікації, щоб судді були готові роз’яснювати свої рішення публічно».

Ярослав Гвіздак зазначив, що критика суддів завжди буде існувати, проте її інтенсивність можна зменшити шляхом комунікування із суспільством. «До критики необхідно звикати. Проте, щоб зменшити інтенсивність цієї критики, судовій владі потрібно надавати роз’яснення щодо найбільш резонансних судових справ. Адже роз’яснення судових справ сприятимуть розвитку критичного мислення громадян та, відповідно, зменшенню рівня критики і її впливу на судову владу», – поділився він своїми міркуваннями.

«Діяльність судів, в тому числі і процесуальна, повинна бути зрозумілою. Рішення суду викладене, як правило, складною юридичною мовою, яка не зрозуміла для пересічного громадянина. Звідти виникає можливість маніпуляцій суспільною думкою та звернення до емоцій, а не фактів. Тому, на мою думку, суд повинен роз’яснювати свої рішення, особливо за резонансними справами, щоб суспільство зрозуміло, що саме так говорить закон, який суд не може не застосувати. Особливо це стосується певних процесуальних дій суду, коли суддя не має альтернативи. Наприклад, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, коли законом передбачене право застави для особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід», – наголосила Олена Фонова, суддя-спікерка Господарського суду Луганської області, координаторка Донбаської РРРП.

На важливості комунікації суддів зі ЗМІ наголосила і Живілє Навіцкайте-Бабкін: «Судова гілка влади має спілкуватися з журналістами не лише тоді, коли є певна резонансна справа, але й повинна здійснювати проактивну комунікацію: регулярно пояснювати певні особливості законів, організувати неофіційні зустрічі. Оскільки, коли судді пояснюють певні законодавчі зміни, тим самим вони створюють певний зв'язок із журналістами. Найголовніше у комунікації суддів зі ЗМІ – показати готовність до співпраці з журналістами».

Марйо Наапі вказала: «Ми маємо поширювати як серед громадян, так і серед суддів думку про те, що суддів мають сприймати як надавачів судових послуг. А особи, які надають послуги, не можуть ховатися, вони повинні бути на виду і повинні комунікувати».

Наголошуючи на вже значних змінах у судах України, Анна Адамська-Галлант зазначила: «Важливо інформувати громадськість про вже існуючі позитивні сторони судів України, але щоб у суспільства змінилась думка про судову владу та зріс рівень довіри – потрібен час».

Усі експерти погодилися, що важливо й надалі вибудовувати ефективну та проактивну комунікацію з медіа. Стратегічні комунікації допоможуть підвищити довіру громадськості до суду.