Дайджест подій Проєкту ЄС "Право-Justice" за 25 березня - 28 квітня 2024

Продовжуємо інформувати про головні новини Проєкту ЄС "Право-Justice". До вашої уваги черговий випуск дайджесту Проєкту.

• За участю експертів Проєкту ЄС "Право-Justice" відбувся семінар для прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури, присвячений переслідуванню воєнних злочинів з елементами шкоди для довкілля.

Зокрема, учасники семінару детально розглянули воєнні злочини з елементами довготривалої, розповсюдженої та непоправної шкоди навколишньому середовищу крізь призму національного законодавства, а також міжнародного кримінального та гуманітарного права. Крім того, прокурори та експерти визначили ключові аспекти, які потрібно враховувати під час розслідування вказаних злочинів, а також погодили створення стратегічного плану з розслідування воєнних злочинів з елементами шкоди для довкілля.

• Також 25 березня в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду відбувся гібридний круглий стіл, присвячений криміналістичній підтримці та роботі на місцях скоєння міжнародних злочинів. У заході взяли участь фахівці з понад 30 країн, що працюють у сфері забезпечення правосуддя.

"У тих динамічних та складних робочих середовищах, у яких доводиться працювати Офісу, ми повинні мати змогу все більше покладатися на криміналістичні можливості та мобілізацію зовнішніх експертів у короткі терміни, спираючись на наукову спільноту для забезпечення найвищих стандартів практики. Ця колективна робота має забезпечити результат у різних ситуаціях та спиратися на глобальну мережу експертизи серед країн-підписантів Римського статуту, так і поза їхніми межами", - сказав прокурор МКС Карім Хан під час вітального слова.

• 29 березня відбувся захід "Дискусії про новочасні виклики для судової влади: розбудова інституційної спроможності в умовах війни та повоєнного періоду", який організувала Вища рада правосуддя за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice".

Зокрема, керівник компоненту "Судова реформа" Проєкту ЄС "Право-Justice" Володимир Чабан заявив, що Службу дисциплінарних інспекторів потрібно створити якомога швидше, при цьому, звісно ж, не жертвуючи якістю конкурсної процедури. Він звернув увагу, що це завдання присутнє як у звіті Європейської Комісії щодо України в межах Пакета розширення ЄС, опублікованому наприкінці минулого року, так і у Ukraine Facility Plan. Так, згідно з останнім документом, до кінця 2025 року 20% дисциплінарних скарг, які не були розглянуті станом на 31 грудня 2023 р. повинні бути розглянуті за участі СДІ.

"На ці документи потрібно дивитися комплексно і стратегічно. Чим швидше буде створена Служба дисциплінарних інспекторів, тим більше у неї буде часу, щоб виконати дану вимогу Ukraine Facility Plan. Зокрема, від цього залежить не лише наближення нашої країни до ЄС, а й фінансова підтримка України зі сторони європейських партнерів, яка є зараз надзвичайно важливою і потрібною", - заявив Володимир Чабан.

• 4-5 квітня за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні відбулася робоча сесія з підготовки "Стандарту індивідуального оцінювання якості роботи прокурора (адміністративна посада)".

У заході взяли участь представники Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України, а також Консультативної місії ЄС в Україні, Офісу Ради Європи в Україні, IDLO та Проєкту ЄС "Право-Justice".

Учасники події детально обговорили критерії оцінювання роботи прокурорів та, як результат, напрацювали проєкт стандартів індивідуального оцінювання якості роботи керівників прокуратури.

• 5 квітня відбувся круглий стіл "Виконання рішень приватними виконавцями. Проблемні питання та судова практика", організований Верховним Судом спільно з Асоціацією приватних виконавців України, ДП "СЕТАМ" за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice".

Під час заходу Олег Михалюк, головний експерт з питань правосуддя в економічній сфері проєкту ЄС "Право-Justice", зазначив, що проблематика виконання рішень судів в приватній сфері є не лише елементом верховенства права, але й передумовою макрофінансової стійкості, яка, серед іншого, визначається тим, наскільки ефективно кредитори можуть реалізувати свої права.

"Відбудова України вимагає залучення інвестицій, обсяг яких залежатиме від того, чи будуть кредитори відчувати себе захищеними судовою системою та приватними виконавцями. Потенційні інвестори оцінюють ефективність судової системи залежно від того, чи можуть вони у передбачуваний спосіб та ефективно забезпечити виконання зобов'язання і стягнути заборгованість. Прецедентна практика Верховного Суду має неабиякий вплив на підходи до виконання судових рішень, забезпечуючи їх передбачуваність та уніфікацію", – сказав Олег Михалюк.

• 12 квітня у Києві відбувся тренінг "Вступ до кримінального провадження в міжнародних судах і трибуналах", який організував Проєкт ЄС "Право-Justice" для співробітників апаратів судів.

У межах одноденного навчання працівники судів отримали повне розуміння ключових концепцій і практик, необхідних для підтримки суддів у справах про воєнні злочини. Тренерами виступили експерти Проєкту ЄС "Право-Justice" Анна Стаханова та Джон Каббон.

• 16 квітня відбулося офіційне відкриття Проєкту ЄС "Право-Justice" та Антикорупційної ініціативи ЄС під час заходу в Мистецькому Арсеналі за участю пані Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової.

На початку 2024 року розпочалася третя фаза "Право-Justice", яка також буде адаптована до українських реалій. Йдеться про сприяння притягненню до відповідальності за міжнародні та воєнні злочини, подальші трансформації судової системи, включаючи виконання судових рішень, та підтримку процесу євроінтеграції в рамках діяльності органів та установ системи правосуддя. Планується розширити співпрацю з громадськими організаціями та продовжити розвиток Проєкту ЄС "Право-Justice" як координаційного майданчика для органів та установ системи правосуддя України.

"Офіційно розпочинаючи третю фазу Проєкту ЄС “Право-Justice", ми і надалі непохитно сприятимемо подальшому реформуванню судової системи, притягненню до відповідальності за міжнародні злочини та підтримці євроінтеграційних процесів у сфері верховенства права. Разом ми прагнемо побудувати майбутнє, в якому правосуддя не знає кордонів, а принципи справедливості та підзвітності – це основа наших спільних зусиль", – зазначила Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС "Право-Justice" у своїй промові.

• 19 квітня за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice" відбулася робоча зустріч щодо розробки Стратегії розвитку прокуратури на 2024-2027 рр.

Генпрокурор Андрій Костін, його заступники, керівники департаментів Офісу Генерального прокурора, а також представники міжнародних партнерів, зокрема Проєкту ЄС “Право-Justice”, підсумували та проаналізували вже напрацьовані підходи, а також узгодили подальші кроки роботи.

"Проєкт ЄС "Право-Justice" вважає за честь підтримувати розробку Стратегії розвитку прокуратури на 2024-2027 рр.. У цьому засадничому документі, який активно готується, ми робимо особливий наголос на підходах, орієнтованих на людину. У пріоритеті - реабілітація, реінтеграція та підтримка тих, хто постраждав від повномасштабного вторгнення. Також він відобразить наші постійні зусилля щодо реформування та вдосконалення процесів і практик прокуратури, починаючи з 2019 р.", - зауважила під час зустрічі головна експертка з питань реформування органів прокуратури Олександра Дерманська.

• 20-21 квітня у Чернівцях відбувся "Воркшоп з медіації". Захід організувала Ліга студентів Асоціації Правників України та Навчально-наукової лабораторії медіації, переговорів та арбітражу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice".

У межах дводенного інтенсиву студенти, зокрема, познайомилися з теоретичними та практичними аспектами медіації, її інструментарієм, а також перспективами розвитку в Україні. Так, Віргіліюс Валанчюс, керівник компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", розповів про досвід застосування медіації в країнах ЄС.

"Медіація - це не лише про вирішення конфліктів чи розвантаження судової системи тощо. Медіація - це загалом про шлях до соціального миру у суспільстві", - зазначив Віргіліюс Валанчюс.

• Також Проєкт ЄС "Право-Justice" та Міністерство юстиції України обговорили створення Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних (позасудових) способів врегулювання судових спорів (АВС) в Україні та залучення до неї потенційних стейкхолдерів.

Як зазначила керівниця Проєкту "Право-Justice" в Україні Оксана Цимбрівська, створення такої координаційної платформи підвищить доступ громадян до правосуддя, що надзвичайно важливо у контексті європейської інтеграції.

"Створення Міжвідомчої координаційної ради є ключовим у контексті забезпечення ефективної координації, стандартизації підходів і зміцнення інституційної бази АВС в Україні. Така рада стане ефективною платформою для взаємодії та співпраці з питань АВС як на національному, так і на міжнародному рівні. Міжвідомча координаційна рада з питань АВС сприятиме системним змінам і досягненню сталого ефекту для населення та держави, дозволить уникнути дублювання зусиль та оптимізувати процеси імплементації", - наголосила Оксана Цимбрівська.

• 25 квітня за підтримки Проєкту "Право-Justice" відбувся ХVIІІ Форум "Розвиток ринку юридичних послуг". Це - платформа для обговорення поточного стану, останніх тенденцій та перспектив розвитку юридичного бізнесу в Україні.

У вітальній промові Віргіліюс Валанчюс, керівник компоненту "Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції" Проєкту ЄС "Право-Justice", акцентував увагу присутніх на потребі реформи юридичної освіти в Україні. Також, за його словами, у контексті євроінтеграції вже зараз потрібно посилено адаптувати національне законодавство до acquis ЄС.

У межах Форуму виступив і Андрій Бойко, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА, експерт Проєкту ЄС "Право-Justice". За його словами, для здійснення реформи юридичної освіти потрібні зміни до чинного законодавства, зокрема у частині посилення ліцензійних та акредитаційних умов, заборони здійснювати підготовку правників у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Важливим є також вплив професійного середовища на визначення стандартів юридичної освіти, а також виконання рекомендацій ЄС у сфері реформування юридичної освіти.