Засідання, де адвокати працюють з мобільних телефонів в авто: європейський е-суд

Карантинні заходи змінили підхід до роботи кожної сфери діяльності, правосуддя не стало винятком. Як працює електронне судочинство в Україні? Чим відрізняється е-суд в Польщі? Чому в Швеції при онлайн-засіданнях не потрібно ідентифікувати особистість? Чи правда, що в Німеччині факс вважають елементом електронного правосуддя? Міжнародні експерти Проєкту ЄС «Право-Justice» обговорили специфіку електронного судочинства на вебінарі «Дистанційне правосуддя».

Електронний суд по-українськи

Історія навколо українського онлайн-правосуддя розпочалася ще в 2010 році, коли з’явилося Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Але повернулися до цього питання більш глибинно лиш у 2018 році, тоді вирішили створити Єдину судову інформаційно‑телекомунікаційну систему (ЄСІТС). Хоч на сьогоднішній день система повинна активно впроваджуватися, на практиці ж — концепція залишається лише на папері і досі на етапі затвердження кількома судовими органами.

Але пандемія вносить свої корективи в розвиток електронного судочинства в нашій державі. Уже під час карантину Верховна Рада України прийняла закон, яким фактично розпочато роботу судів в режимі онлайн.

Із квітня місяця проведено понад 200 дистанційних судових проваджень. І якщо раніше учасники судового процесу могли розраховувати лише на відеоконференцію, яка «з'єднувала» зали судових засідань різних судів, то вже зараз йде мова про судовий процес в повноцінному режимі онлайн. Коли учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні через відеоконференцію поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Для подальшого розвитку е-судочинства в Україні важливу роль відіграє виконавча влада, зазначає Довидас Віткаускас, керівник Проєкту ЄС «Право-Justice».

«Нам треба говорити про те, яка повинна бути роль виконавчої влади в реалізації подібної ініціативи. І тут мова йде і про Кабмін загалом, і про Мін'юст, і про Міністерство цифрової трансформації, і про Міністерство фінансів. Я думаю, від їх участі, від рівня їх підтримки і буде залежати успіх цього проєкту, якщо ми намагаємося слідувати кращим європейським практикам», — зауважив Довидас.

Щодо глобального питання електронного правосуддя Івар Талло, міжнародний головний експерт з електронного правосуддя Проєкту «Право-Justice», висунув кілька тез. По-перше: «Не всі судді мають схоже відношення до технологій. Люди загалом по-різному ставляться до них, і нам треба брати це до уваги». Тобто, завжди має бути місце як е-суду, так і традиційному.

Інший важливий аспект, про який згадав експерт, це — вартість інновацій. «Нові технології є дорогими, і вони вимагають постійних капіталовкладень. Це потрібно враховувати при формуванні бюджету правосуддя».

Політика цифрового судочинства в Австрії

Австрійським досвідом поділився Георг Става, колишній Президент Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, міжнародний короткостроковий експерт Проєкту ЄС «Право-Justice».

Георг Става зазначає, якщо раніше певні категорії справ розглядалися до трьох місяців і залишок накопичувався, то за нинішніх умов вони не можуть дозволити собі подібне. Як вихід — підвищення продуктивності в судах за допомогою технічних засобів. Також швидше розглядаються малозначні справи і, можливо, потрібно відмовляти в розгляді справ, які не містять спору.

У країні існує система відеоконференцій, яка дозволяє запрошувати зареєстрованих у ній адвокатів. Вони отримують посилання, за яким можна перейти на онлайн-слухання.

«Нещодавно наш парламент постановив, що можлива участь третіх осіб в провадженні через відеоконференції. Учасники судовому засідання повинні бути готові підтвердити, що знають таку особу. Звичайно, це не ідеальне рішення, і не в усіх справах це можна застосувати. Але наявність подібної можливості дозволяє не відкладати розгляд принаймні певних справ», — ділиться Георг Става.

Наразі найбільш важливі процеси, які не можуть бути проведені в режимі відеоконференції, розглядають «офлайн». У таких випадках лише його учасників допускають до засідання.

9 фактів про діджитал-досвід естонських судів під час пандемії

Естонія, яка має славу онлайн-країни, постійно розвиває свої практики в судочинстві онлайн. Їх представила Хейлі Сепп, суддя Віруського окружного суду, що належить до кримінальній юрисдикції країни.

1. Через 4 дні після оголошення надзвичайної ситуації Рада суддів Естонії надала офіційні рекомендації судам. Дозволено дистанційно працювати всім співробітникам судів, у тому числі суддям. На суди поклали зобов’язання видати ноутбуки або планшети працівникам для роботи з дому. Це рішення стосується судів першої та апеляційної інстанції.

2. Більшість судових розглядів перемістилося у віртуальний простір, хоча за звичайних умов вони відбувалися б у залах судових засідань. «У мене було засідання, де адвокат працював з мобільного телефону знаходячись в авто».

3. Збільшення частки письмових проваджень.

4. Люди частіше почали з’являтися до суду. Адже легше взяти участь у процесі в електронному варіанті.

5. Слухання проходить у суді, якщо справу не можна розглянути онлайн або громадськість наполегливо бажає брати участь у засіданні.

6. Суди першої інстанції (суд, який першим розглядає справу, безпосередньо досліджує докази і виносить рішення) звикли працювати дистанційно і до початку карантину.

7. Усі справи, які дозволяють письмовий розгляд, розглядаються в письмовому вигляді із застосуванням електронних підписів.

8. Наявність власного програмного забезпечення.

9. Ще до пандемії, коли приймалися рішення про арешт особи або продовження арешту, засідання проводилося в режимі відеоконференцій. Особа, яка тримається під вартою, конвоюється до приміщення суду лише в тому випадку, коли є серйозна необхідність.

Чи відбувається революція електронного правосуддя в Німеччині: від факсу до онлайн комунікації

Про ситуацію з цифровим судочинством у Німеччині повідомив Карстен Манке, міжнародний короткостроковий експерт Проєкту ЄС «Право-Justice». «Німеччина належить до тих країн, які можуть використати нинішню ситуацію з короновірусом як знак, що треба прокинутися. Це свого роду будильник для швидкої реакції на зміни».

Експерт запевняє: «Ми не зможемо справлятися з цією кризою через примітивні способи електронного управління правосуддя. Адже в Німеччині ще багато колег думають, що факс — це електронне правосуддя».

Але зміни, хоч невеликими кроками, відбуваються. У 2013 прийнято закон, який показав можливості електронної комунікації з судами. Така електронна система також допомагає слідкувати за тим, що відбувається навколо поданої судової справи. Користувачі, наприклад адвокати, «під'єднані» туди за допомогою персональних електронних цифрових підписів.

Відеослухання, які закріплені в цивільно-процесуальному кодексі, можливі лише при одній умові. Це — коли один з учасників судового засідання не має змоги з’явитися у суді. За словами Карстена Манке: «Це пов’язано також з німецькою традицією, яку ми маємо в нашому законі. Запис у суді не допускається. Цей закон підтримує Конституційний суд. Аргумент наступний: свідки, сторони та адвокати можуть по-іншому себе вести перед камерою. І через це ми можемо не отримати від них дійсні свідчення».

Литва та популярна судова інформаційна система

«З початком противірусних заходів Судова адміністрація Литви надала дуже загальні рекомендації і залишила на розсуд голів судів приймати рішень на місцях», — розповів про литовський досвід електронного правосуддя Неріус Мейлутіс, суддя, голова Регіонального суду Каунаса, міжнародний короткостроковий експерт Проєкту ЄС «Право-Justice».

Неріус видав наказ у своєму суді про присутність на засіданнях лише тих осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи. «Очний» розгляд справ став можливим лише при невідкладному її характері. Наприклад, це могли бути судові розгляди про продовження або зняття запобіжного заходу.

«Усі інші справи можуть розглядатися в режимі онлайн-конференції. При цьому немає обмеження у використанні певного програмного забезпечення або додатку, за допомогою якого проводиться таке засідання».

Такий спосіб роботи для литовських судів не є чимось специфічним, адже лише в 2019 році розглянуто 122 470 електронних справ. У країні існує розвинене е-правосуддя. Ще в 2005 році з’явилася інформаційна система LITEKO, у якій наразі зареєстровано 80 тисяч користувачі.

Програмне забезпечення містить автоматичний розподіл справ, аудіозаписи судових засідань, документообіг в електронному режимі. Також вона надає різні електронні послуги, пов’язані з судочинством, і включає інформацію зі статичними звітами про діяльність судів. LITEKO може стати чудовим прикладом для українського ЄСІТС.

Польський Е-суд чи електронні платіжні провадження?

Ситуація з онлайн правосуддям в Польщі має свою специфіку, яка відрізняє її від інших країн. Деталі судових проваджень презентувала Анна Адамська-Галлант, міжнародний головний експерт з питань судової реформи Проєкту ЄС «Право-Justice». Анна пропрацювала суддею в Польщі 13 років.

«Електронний суд в Польщі розглядає всі справи, пов’язані з електронним платіжним провадженням будь-якої суми. Його юрисдикція охоплює всю територію країни. Провадження здійснюються винятково в електронному режимі, без участі сторін і на закритому засіданні».

Щодо до теперішньої ситуації з короновірусом, то законом передбачено призупинення розгляду справ. Судді лише продовжують працювати з невідкладними судовими процесами. До таких належать — справи про арешт, про продовження арешту, провадження, пов’язані з цивільним кодексом і подібні.

«До сьогодні ще немає можливості розгляду справ в режимі відеоконференції. Зараз в Польщі в парламенті готовий проект змін до процесуальних кодексів, щоб слухання були можливі через відеоконференцію. Але ніхто не знає, як це буде виконано технічно, оскільки немає з цього приводу виконавчих законів».

Суд без карантину в Швеції

Ніклас Содерберг, старший суддя Гельсінгборського районного суду, міжнародний короткостроковий експерт Проєкту ЄС «Право-Justice»: «У нас немає карантину. Суди продовжують працювати. Я кожного дня ходжу на роботу, ми проводимо засідання. У нас немає спеціальних законів, немає надзвичайної ситуації».

10 років тому в Швеції відбулася масштабна реформа процесуального права. Відтоді всі провадження першої інстанції записуються на аудіо й відео та зберігаються. Інший важливий аспект — відсутні обмеження стосовно участі через відеозв'язок: і сторони, і свідки можуть скористатися цим.

«Наша система вже протягом десяти років не перевіряє ідентифікацію учасників судового процесу. Просто людина заявляє, яка її роль у процесі, чи вона є стороною або свідком. Ми довіряємо громадянам».

За словами судді, у квітні протягом лиш одного тижня відбулося 3,5 тис. відеоконференцій судових засідань, в яких загалом взяло участь більше 10 млн людей. При цьому у таких слуханнях завжди однією стороною є судове приміщення, а іншою — людина, яка бере участь у засіданні з дому чи з офісу. Учасники отримують посилання, яке через браузер відкриває доступ до системи.

Ми розуміємо, що живемо в тому світі, де віртуальні методи відправлення правосуддя з кожним роком все складніше буде ігнорувати. Тому налагодження е-судочинства повинно стати на порядок денний тих країн, які це ще не здійснили. У час пандемії це відчувається неабияк гостро. Адже лише так можна забезпечити виживання судової системи.

Олеся Савенко для НВ