Цифровізація процесів у сфері судової експертизи – Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-дискусію

16 березня Проєкт ЄС “Право-Justice” провів онлайн-дискусію: “Судова експертиза та цифровізація: питання ІТ забезпечення”. Учасниками заходу стали представники Міністерства юстиції України, Верховної Ради України, науково-дослідних інститутів Міністерства юстиції України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, ДП “Інформаційні судові системи”, Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, обʼєднань судових експертів та міжнародні експерти. Також для участі в обговоренні були запрошені представники Експертно-криміналістичного центру МВС. Головною метою онлайн-дискусії стало обговорення потреб у цифровізації судово-експертної діяльності, зокрема удосконалення реєстру судових експертів, надання висновків експертами в електронній формі, створення кабінету судового експерта та його інтеграція з ЄСІТС, цифровізації документообігу, безпеки даних.

Захід розпочався з виступу Олександра Банчука, заступника міністра юстиції України. Як повідомив пан Банчук, вже запроваджується ініціатива електронного документообігу судових експертів, на веб-сайтах відповідних судово-експертних установ публікується інформація про завантаженість установ і безпосередньо експертів за видами експертизи.

“Ми нещодавно проводили моніторинг законодавства в сфері судово-експертної діяльності. Спостерігається запит на запровадження нових ІТ-рішень. Окремі елементи диджиталізації судових експертів були закладені в законопроєкт “Про судово-експертну діяльність”, який наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Також нещодавно ми зареєстрували законопроєкт № 9090 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві”. У цьому документі передбачено можливість складання висновку експерта в електронній формі, можливість дистанційної участі судового експерта у відповідних судових засіданнях. І ми змінюємо порядок складання присяги судового експерта за допомогою кваліфікованого електронного підпису”, - сказав Олександр Банчук.

Зі свого боку народний депутат Ігор Фріс, член Комітету з питань правової політики Верховної Ради України уточнив, що на сьогоднішній день на розгляді Комітету знаходяться чотири законопроєкти щодо реформування судової експертизи в країні. “У нас зареєстровано 4 законопроєкти, пов’язані з новаціями в сфері судової експертизи. Але є концептуальне рішення членів комітету розробити один узгоджений законопроєкт, який поєднає найкращі пропозиції цих чотирьох документів, а також врахує пропозиції, озвучені під час нашої онлайн-дискусії”, - розповів Ігор Фріс.

Під час онлайн-дискусії окрему увагу було приділено обговоренню доцільності запровадження аналогу авторозподілу справ між суддями в судово-експертній діяльності. “Щоб забезпечити незалежність, об’єктивність та швидкість проведення судових експертиз, я вважаю, що доречно запровадити аналог автоматизованого розподілу відповідних справ в судово-експертній діяльності”, - озвучив пропозицію Олександр Банчук.

Як зазначила Габріель Юдкайте, експертка Проєкту ЄС “Право-Justice”, в практиці країн ЄС не застосовується автоматизований вибір судових експертів, однак такі рішення є можливими. “Проаналізувавши традиції країн-членів ЄС, можна сказати, що немає жодної держави, де суд був би позбавлений права обирати судового експерта і це право передавалось до автоматизованих систем. У нас це працює так: суд самостійно обирає, якого з акредитованих експертів залучити до роботи над певною справою”, - розповіла Габріель Юдкайте і запропонувала варіант часткового авторозподілу справ між експертами.

“Можна пропрацювати можливість, за якої система попередньо відбирає кількох кандидатів, а потім з цього переліку суд обирає експерта, якого можна залучити до роботи”, - додала Габріель Юдкайте.

Питання удосконалення існуючого реєстру судових експертів підняв під час свого виступу Ігор Стародубов, президент ВГО “Союз Експертів України”.

“Експерти нещодавно отримали можливість підписувати висновки в електронній формі. Подальші кроки мають бути щодо зміни порядку ведення реєстру атестованих судових експертів, а саме передбачити можливість збереження електронних ключів, щоб можна було ідентифікувати такого експерта при підключенні його до електронного суду. Наразі неможливо ідентифікувати експерта, який підписав висновок. В реєстрі з однаковим ПІП може бути декілька експертів”, - озвучив пропозицію Ігор Стародубов. Він також вказав на доцільність запровадження ведення проваджень в електронній формі.

“Наразі незрозуміло, яким чином висновок, підписаний в електронній формі, зберігати в наглядовому провадженні, яке відповідно до Інструкції, потрібно вести у паперовій формі і зберігати його протягом 5 років”, - додав Ігор Стародубов. Микола Козлов, в.о. Генерального директора ДП “Державні інформаційні системи” розповів, що його відомство активно працює над розробкою функціоналу електронного кабінету судового експерта.

Головний національний експерт компоненту Захисту прав власності та виконання судових рішень Проекту ЄС “Право-Justice” Олег Михалюк наголосив на актуальності інформаційної безпеки та захисту даних в роботі судових експертів. Несанкціоноване втручання в інформаційні системи експертних установ та витік інформації з них може призвести до значних негативних наслідки. Зокрема, ще не всі експертні установи мають корпоративні електронні пошти, політики з інформаційної безпеки.

“Більше того, офіційні сайти деяких експертних установ в розділі контакти містять адреси електронних скриньок на доменах ukr.net, gmail тощо. Інколи судові експерти у своїй роботі використовують особисті поштові скриньки і месенджери. Все це створює високі ризики в сфері інформаційної безпеки. Як показало опитування проведене під час обговорення, не всі експерті установи забезпечують централізоване зберігання висновків експертів в електронній формі”, - сказав Олег Михалюк.

Щодо концепції автоматичного розподілу завдань на проведення експертних досліджень, Олег Михалюк зазначив, що це сприятиме підвищенню рівня прозорості в роботі експертних установ, ефективному використанні ресурсів установи і т.д. Водночас автоматичний розподіл має обирати експерта не випадковим чином, а враховуючи його поточну завантаженість, спеціалізацію і т.д.

На питанні підвищення безпеки даних судових експертів та унеможливлення кібератак, витоку інформації зосередив свій виступ Михайло Можаєв, заступник директора Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

“Щодня ми стикаємось з кібератаками, спробами несанкціонованого втручання в роботу експертів. Тому ми в нашому Інституті вирішили перейти на систему автоматизації підприємств. Також ми намагаємось убезпечити робочі ноутбуки експертів. І працюємо над тим, щоб всі експерти виконували роботу в домені”, - сказав Михайло Можаєв.

Говорячи про необхідні ІТ-рішення для організації роботи судових експертів, Віталій Бондарчук, заступник начальника Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ порадив придивитись до функціоналу ЄРДР. “З урахуванням того, що більшість з наших робіт пов’язана з досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень і більшість наших замовників - це правоохоронні органи, цифровізація результатів експертної роботи тісно пов’язана з цифровізацією всіх стадій досудового розслідування. Тому для організації та цифровізації роботи судових експертів можна використовувати як приклад Єдиний реєстр досудових розслідувань”, - зазначив Віталій Бондарчук.

Про ініціативу автоматизувати якомога більше процесів в діяльності судових експертів сказав Валерій Бакал, керівник IT компоненту Проєкту ЄС “Право-Justice”.

“Ми схильні йти шляхом якомога більшої автоматизації процесів. А що не можемо автоматизувати, те потрібно відцифровати. Ми готові долучитись до запровадження системи електронного кабінету судового виконавця, вдосконалення реєстру експертів. Все це дасть змогу аналізувати роботу експертів, накопичувати базу знань, яку ми будемо використовувати у подальшій своїй роботі”, - резюмував Валерій Бакал.

На необхідності раціонального підходу та попереднього економічного прорахунку будь-яких нововведень, зокрема, автоматичного розподілу справ між судовими експертами, у своєму виступі акцентував увагу Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України.

“Кожна судово-експертна установа – це свого роду окремий хаб, який має набір обладнання та функціонал відмінний від іншої експертної установи. Відповідно, один і той самий вид експертизи можуть робити різні центри, але з різною якістю, враховуючи різні технічні можливості обладнання.

Кваліфікуючих ознак для вибору установи чи експерта є багато. І чи можливо всі ці критерії виписати правильно в технічному плані – питання. До того ж, кожен законопроєкт має містити фінансово-економічне обґрунтування і певний прогноз його впливу на правовідносини, реалізацію. А щоб спрогнозувати ефективну його реалізацію, потрібно зрозуміти матеріальну частину і технічну складову. А поки ми її не розуміємо, бо ніхто не прораховував”, - сказав Олександр Олійник.

За результатами проведеної 16 березня онлайн-дискусії Проєкт ЄС “Право-Justice” підготує аналітичний звіт та передасть на ознайомлення Міністерству юстиції України, Комітету з питань правової політики Верховної Ради та іншим відомствам.