ЄС підтримує розвиток ефективної системи медіації в Україні

Sep 14, 2020 | E-justice, Judiciary, Justice

_65A0244.jpg

Розвиток системи медіації допоможе розвантажити судову систему, забезпечити доступ до правосуддя та підвищить інвестиційну привабливість України. В рамках проєкту ЄС «Право-Justice» група експертів з Нідерландів та України детально проаналізувала проєкт закону про медіацію та законодавство, щоб виявити існуючі прогалини та окреслити стратегічні цілі розвитку інституту медіації. Дослідження сучасного стану розвитку медіації в Україні підбили на презентації Gap-аналізу впровадження інституту медіації в Україні 14 вересня в Києві.

_65A0389.jpg

«Ми наближаємося до ключового етапу формалізації медіації - надання законодавчих рамок цьому інституту. Головне підготуватися, що будуть потрібні додаткові функціональні міри для того, щоб медіація використовувалася повноцінно, практично і ефективно. Я би особливо відмітив потребу продовжувати лідерство і координацію, яку демонструє Комітет правової політики та Мін’юст. Не потрібно мати ілюзій, що закон вирішить всі проблеми. Тому цей механізм, який ми сьогодні створили разом з вами, повинен продовжувати свою діяльність», — повідомив керівник проєкту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас.

Європейські експерти допомагають Україні розвивати систему медіації, впроваджувати кращі практики. Зокрема, у Центральній та Східній Європі спостерігається тенденція вважати, що за вирішення конфліктів чи складних питань відповідає уряд. Таким чином, медіація в українському контексті є досить новим елементом, оскільки основною відправною точкою є те, що самі сторони відповідають за вирішення конфліктів.

Експерти дійшли висновків, що в Україні існує нагальна потреба в інформуванні громадськості та підприємців про існування медіації, її переваги та способи застосування. Це включає необхідність розробки та впровадження комплексної системи інформування. Вона повинна включати поняття «медіація» та рішення, які вона пропонує. По-друге, вона повинна містити інформацію щодо того, де можна ознайомитись з чинними правилами, вартість послуг, де знайти медіатора. Така загальнодоступна інформація може спонукати всі сторони конфлікту переглянути варіанти його вирішення та розглянути медіацію як один із них.

Одним з кроків щодо посилення комунікації та координації можна вважати створення єдиної організації (Ради) як комунікаційної платформи та консультативної організації. Вона має складатися з представників усіх зацікавлених організацій у цій галузі. Запропонована інституція повинна мати відкритий веб-сайт для пошуку медіаторів, бажано із зазначенням спеціальності або із розміщенням за категоріями (наприклад, сімейні, побутові, кримінальні, цивільно-правові/господарські, адміністративні справи тощо).

Для успішності медіації важливим та визначальним є ставлення судів та прокурорів. Адвокати також відіграють значну роль у цій сфері, адже вони повинні знати і порадити клієнту про всі можливі варіанти вирішення спорів (судовий розгляд, арбітраж, врегулювання та медіація). Роль нотаріуса в процесі може полягати в поясненні клієнтам, що медіація у відповідних обставинах може бути доречним варіантом, що часто запобігає виникненню конфліктів. Окрім цього, важливе значення відіграють державні та приватні виконавці, які повинні мати можливість пропонувати медіацію для пошуку практичних рішень, а в законі мають бути передбачені такі варіанти. На відміну від ситуації в інших країнах, в Україні в медіації відсутня значна фінансова привабливість у порівнянні з судовими провадженнями, які не є такими затратними для сторін, як в інших країнах. Існування стимулів для нового інструменту медіації потрібні, щоб сторони задумалися про альтернативні варіанти, а не просто починали судові процеси.

Україна наразі перебуває в процесі ратифікації Конвенції ООН про медіацію (Сінгапурська конвенція) від 20 грудня 2018 року. Хоча ця Конвенція фактично регламентує лише виконання домовленостей у результаті міжнародної комерційної медіації, це вказує на те, що Україна дотримується принципів медіації та бере на себе зобов'язання призначити компетентний орган для прийняття рішень про надання дозволу виконання угоди (або відповідної відмови).